Yo, чуваки! Слушайте историю, как я попалась на закладки, но в итоге освободилась из этой жестянки!
Это было сумасшедшее лето, когда я познакомилась с миром наркотиков. Казалось, что все нарушилось во времени и пространстве, как будто попала в другую реальность. Однажды, бродя по улицам подпольных клубов и тусовок, я наткнулась на банду, занимающуюся торговлей галлюциногены. Я была молода и готова испытать все новые ощущения, так что решила попробовать. Рассказывали, что это какой-то новый уровень в мире закладок. Мой ум окунулся в море любопытства и желания попробовать это дерьмо.
Через пару дней я нашла связь. Это был некий жмых, скорее всего бывший наркоман. Продал он мне свою маковую соломку, которую я превратила в горсть радости. Закладки в руках, находясь в своей комнате, я думала, что стала хозяйкой своего собственного мира.
Но мысли об этой дряни занимали мою голову. Торчок, которого я стала, изменил меня. Я постоянно тупила и ничего не могла предпринять. Моя жизнь превратилась в бесконечный цикл из погружения в состояние расслабления и поиска новой порции.
| Гамать |
играть в видеоигры |
Мои друзья заметили, как я изменилась. Я перестала гамать со своей командой, пропускала вечеринки и стала отказываться участвовать во всех видах активности. Моя душа была засорена кодеином и другой дрянью, которую я никогда не представляла себе при виде закладок. Но в один прекрасный день что-то произошло.
– Девчонка, у меня есть шикарный заклад! – сказал мне парень из тусовки.
– Мне уже недогон...
– Не торопись, сначала послушай. Я решила взять шанс в свои руки и попробовать этот новый путь. Я переключила свою энергию на творчество и саморазвитие. Картины стали моим новым наркотиком. Рисовать давало мне допамин и эндорфины, которые я так сильно искала в мефедроне.
Прошло много времени, и я осознала, что стала свободной. Они помогли мне создать новую жизнь. Сейчас я контролирую свою жизнь. Не бойтесь бороться и верьте в себя!
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |